Рекомендація для вступу до Національної спілки письменників України Котляру Роману від письменника Володимира Даника
РЕКОМЕНДАЦІЯ
для вступу до Національної спілки письменників України
Котляру Роману Юхимовичу
для вступу до Національної спілки письменників України
Котляру Роману Юхимовичу
Прочитавши гумористичні збірки, що належать перу Романа Котляра, приходиш до висновку, що їх автор у великій мірі шукає себе у гуморі, однак… і уже в значній мірі зміг знайти себе у цьому, такому цікавому і такому непростому жанрі.
Та головне, що у гумористичних творах поета є власне обличчя. Помітно, що він, уважно придивляючись до книг, які пишуть інші автори, усе ж прагне відстоювати власне бачення того, яким же має бути гумор, щоб бути привабливим для читача і цікаво та повнокровно відтворювати непрості реалії нашої доби. Роман Котляр частенько береться за досить гострі, непрості теми, не намагається творчо «повторювати» кимось уже знайдене, а шукає власні шляхи. І це, природно, лише підсилює інтерес до його творчості.
Поет уміє уважно вдивлятися у оточуючий світ, і цьому, безперечно, сприяє уже досить немалий життєвий досвід. Та і високі спортивні досягнення Романа у такому непростому, «вдумливому» виді спорту, як шашки, і юридична освіта, не можуть не сприяти здатності до аналізу. Звичайно, поету аж ніяк не завадила б у деяких випадках активна допомога досвідченого редактора. Але це проблема росту. І ця проблема, як і будь-яка інша, при належній увазі і старанні може бути розв’язана.
Роман Котляр досить упевнено пише гумор і українською, і російською мовами. Що, звичайно ж, значно розширює його творчий діапазон. Україномовний гумор нині в Україні, на жаль, можна почути не часто. Але думаю, що це тимчасово. Український гумор (і я в цьому завжди був переконаний!) є одним з кращих у світі. І нові, європейські перспективи розвитку України ще дадуть можливість набути цій думці більш яскравого вияву. А щоб український гумор був по-справжньому хорошим і різним, його і повинні творити хороші і різні за досвідом, і за виявом власного обдарування автори.
Україні потрібні гумористи – неординарні, гострі, навіть задерикуваті, здатні відстоювати обрані позиції! Враховуючи помітне тяжіння Романа Котляра до україномовного гумору і його активний пошук у цьому напрямку, вважаю за доцільне рекомендувати його до лав НСПУ, оскільки активне спілкування з більш досвідченими колегами по перу не може не сприяти творчому зростанню цієї талановитої людини.
Та головне, що у гумористичних творах поета є власне обличчя. Помітно, що він, уважно придивляючись до книг, які пишуть інші автори, усе ж прагне відстоювати власне бачення того, яким же має бути гумор, щоб бути привабливим для читача і цікаво та повнокровно відтворювати непрості реалії нашої доби. Роман Котляр частенько береться за досить гострі, непрості теми, не намагається творчо «повторювати» кимось уже знайдене, а шукає власні шляхи. І це, природно, лише підсилює інтерес до його творчості.
Поет уміє уважно вдивлятися у оточуючий світ, і цьому, безперечно, сприяє уже досить немалий життєвий досвід. Та і високі спортивні досягнення Романа у такому непростому, «вдумливому» виді спорту, як шашки, і юридична освіта, не можуть не сприяти здатності до аналізу. Звичайно, поету аж ніяк не завадила б у деяких випадках активна допомога досвідченого редактора. Але це проблема росту. І ця проблема, як і будь-яка інша, при належній увазі і старанні може бути розв’язана.
Роман Котляр досить упевнено пише гумор і українською, і російською мовами. Що, звичайно ж, значно розширює його творчий діапазон. Україномовний гумор нині в Україні, на жаль, можна почути не часто. Але думаю, що це тимчасово. Український гумор (і я в цьому завжди був переконаний!) є одним з кращих у світі. І нові, європейські перспективи розвитку України ще дадуть можливість набути цій думці більш яскравого вияву. А щоб український гумор був по-справжньому хорошим і різним, його і повинні творити хороші і різні за досвідом, і за виявом власного обдарування автори.
Україні потрібні гумористи – неординарні, гострі, навіть задерикуваті, здатні відстоювати обрані позиції! Враховуючи помітне тяжіння Романа Котляра до україномовного гумору і його активний пошук у цьому напрямку, вважаю за доцільне рекомендувати його до лав НСПУ, оскільки активне спілкування з більш досвідченими колегами по перу не може не сприяти творчому зростанню цієї талановитої людини.
Володимир Даник,
Член Національної спілки письменників України,
Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»
Членський білет № 01523, виданий 25 березня 1996 року.
Час вступу – 23. 01.1996 р.
Коментарі
Дописати коментар